Вузлову ляльку та народну хустку, створені черкаськими майстринями Ларисою Теліженко та Тетяною Дубовець, представили на виставці у Художньому музеї. Експозиція з двох оберегів – перший мистецький експеримент. Наскільки вдалим виявилося таке поєднання – знає Ірина Гришко.
Вузлову або мотану ляльку вважають оберегом людської долі, символом предків, Великої Матері, яка сотворила все суще і береже народжені нею душі. За традицією, зроблену власноруч ляльку дівчата клали до скрині з весільним посагом. Після весілля забирали з собою в нову сім’ю, потім клали до дитячої колиски як оберіг від хвороб та поганих очей. Хустку так само клали до колиски, а ще вона слугувала засобом знайомства з хлопцем, хустиною накривали спечений хліб, щоб не черствів, хустка – завжди доречний і бажаний дарунок жінці. Два обереги в Черкасах поєднала виставка «Вродися та вдайся…». Тетяна Федорова, заступник начальника відділу управління культури і туризму Черкаської ОДА: «Поєднання разом ляльки і хустки спонукає нас до глибинного, ширшого пізнання української народної творчості». Нині лялька і хустка - не лише оберігають. Витвори мистецтва у національному стилі – окраса оселі та власного образу. Авторка ляльок, мистецтвознавець, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Лариса Теліженко розповідає: її роботи приносять людям щастя.
Лариса Теліженко, майстриня: «Багато людей передають, що з появою ляльки в хаті стає затишно, з’являється хороший настрій». Такий позитивний ефект мають твори, які народжуються за допомогою вищих сил. Лариса Теліженко, майстриня: «Перш за все, це магія, коли творю. Наді мною наче сила якась стоїть, керує моїми руками, це єднання з космічними силами». Виставка доробку обох майстринь зібрала чимало шанувальників народного мистецтва. Букети від них ледь уміщалися у тендітних руках художниць. Виставка засвідчила: нині, у 21 столітті, українці гостро відчувають потребу у поверненні до старовинних символів та оберегів.
