Королі і королеви Король - титул монарха, зазвичай спадковий, він - голова королівства. Королева — жінка-правитель королівства або дружина короля. Є різні версії походження слова «король». З найбільш поширеною, це слово є слов'янською редукцією імені Карла Великого, короля франків та римського кайзера (імператора), засновника Священної Римської Імперії і династії "Каролінгів". Існують також версії про зв'язок слова "король" (або імені Карл), так само, як і слова "цар", з індоєвропейським словом "сар", яке має значення - "голова". Король також відповідає східнослов'янському титулу князь/княжна, Великий князь/Велика княжна, церковнослов’янському "цар", східним "хан", "султан", "шах".
РУБРИКА ТВОРЧІ НЕПОСИДИ! КОРОЛЬ І КОРОЛЕВА Майбутніх королев зустрічають справді по-королівськи. Білий лімузин, червона доріжка, галантні кавалери та пишні сукні – здається, що дівчата приїхали на справжній бал. Хвилювання в учасниць конкурсу “Маленький король та королева» також непідробне. Нервову напругу дівчата знімають жартами та наведенням краси. Біля дзеркала на сцені – мало місця. Натомість блискіток на волоссі та сукнях конкурсанток – більш ніж достатньо. І ось урочиста мить. На сцену дівчат під ліричну мелодію виводять мами. Далі – учасниці вже гарцюють на сцені під народні пісні в українському вбранні, декорованому у сучасному стилі. Вам до вподоби такі красуні, чи не так? На конкурсі «Міні-король та королева» дівчата радували присутніх співом, танцями, виходом у купальниках та бальних сукнях. Організатори заходу радіють - переможці цього міні-конкурсу зможуть поїхати вже на міжнародні конкурси краси.
БІЛКА ЗВИЧАЙНА
Білка має довжину тіла 20-30 сантиметрів, хвіст 15-20 см та масу 200-500 грамів. Для цього надзвичайно в'юнкого звірка характерні довгий пухнатий хвіст і вуха з "пензликами". Звичайну білку легко сплутати із сірою білкою, завезеної з Північної Америки в Англію. Але на відміну від останньої, хутро звичайної білки в основному бурих тонів, які можуть варіюватися від глибокого чорно-бурого до світлого червоно-бурого відтінків. Черево завжди світле. Колір хутра залежить від середовища проживання.
Живуть білки у лісах усіх видів, від низовини до гір. У великих садах і міських парках ці тварини швидко приручаються і дозволяють себе годувати. Оскільки білка - тварина денна, за нею легко спостерігати. З незвичайною моторністю миготить вона в кронах дерев, без зволікання стрибає на сусіднє дерево мчить стовбуром нагору і вниз або довгими стрибками скаче по землі. Білки дуже рідко розбірливі в їжі і перемелюють усе, що потрапляє на їхні міцні зуби. Меню білки різноманітне: горіхи, букові горішки, горішки сосни, ялиці, жолуді, ягоди. За день тваринка обробляє 10-15 ялинових шишок або більш як 100 соснових. Соснову шишку чи жолудь білка обробляє всього за 3 хвилини. Білка дуже добре лазить по деревах. Вона так само швидко піднімається нагору на дерево, як і спускається вниз головою. Вона добре і прицільно стрибає. Невелика маса дозволяє підніматися їй на частину крони і на кінці гілок дерев. При цьому довгий пухнатий хвіст служить білці своєрідним балансиром. А під час стрибка він як кермо. А ще білка дуже полюбляє ховати усі знайдені чи подаровані їй горіхи! Щоправда, потім знайти схованку вона може не завжди!
